Вода – цілюще джерело життя:

Без неї нема кроку у майбутнє,

Без неї людство втрапить в забуття,

Світанок не почує звуку лютні…

За кожну краплю, виплекану з рос,

З дощів зітанку, викохану з льоду,

Подякувати слід, щоб не прийшлось,

Згубити світ, полити кров’ю сходи!

За кожну краплю, згублену дарма,

За кожен клаптик бруду в океані

Уже звучить стривожена сурма;

Де ліс шумів, пісок гортає грані.

І поки ще не зрушені мости,

Поки є час і доля нам сприяє,

Воді ми муси шану принести,

Бо з малих літ в ній щастя колисаєм!

І хай вона буває «чистий гнів»,

Хай б’є, ламає, нищить наші долі –

Без неї не зросте на полі хліб,

Не заговорять з вітерцем тополі!

Тож бережімо лоно вод завчас,

Поки воно народжує надію,

Поки блакиттю море манить нас,

Поки дарує відчуття і мрії!

 

Автор: Черниш Алла, учениця 9-Б класу

Одеської ЗОШ №63 І-ІІІ ступенів

Керівник: Радіонова Надія Миколаївна,

Вчитель російської мови та літератури